Голос УКРАЇНИ
Я плачу…рани нічим крити
Стихає голос, я втрачаю зір.
На моїм тілі рідні гинуть діти
А в душу лізе ненаситний звір.
Я молода, ще хочу існувати,
Та стала мов закинута руїна.
До мене знову підібрались кати,
І відрізають ноги по коліна.
Любіть мене! Як ще ніколи не любили
Народ, дитино! Я в останнє зву…
Любов твоя поверне мої сили,
Бо буде пізно…вже не оживу…
