Вона...
Вона сиділа, читаючи прозу.
Сонячний ранок, в минулому грози.
Усмішка. Радість. У серці кохання.
Вона в нього перша. Він в неї — останній.
Рука у руці, часті обійми.
Він в неї гордий і претензійний.
Вона в нього ніжна і дуже цнотлива.
Душа надто світла. Надто чутлива.
Очі зелені. Довге волосся.
На самоті інколи сльози.
Шоколад полюбляє. Обов'язково молочний.
Вчиться відмінно, хоча і заочно.
Любить життя і любить сміятись.
Вірить в казки. Їй вісімнадцять.
Він теж щасливий. Усміхнений завжди.
Тільки не скаже всієї він правди.
Коли обіймає — все рівно самотній.
Не лише нею, нажаль, він голодний.
Постіль зім'ята. Їх перша ніч.
Вона ще не знає у чому тут річ.
Він не повернеться. Останній дзвінок.
Для неї — це перший важливий урок.
Довіру загублено. Кохання втрачено.
Стало останнім їхнє побачення.